Олександр Іванов
До: залежав від сторонньої допомоги у переміщенні та самообслуговуванні.
Після: почав ходити
Командир підрозділу ГУР, людина, яка з перших днів війни захищала Ірпінь, Гостомель, Бучу. За мужність отримав численні нагороди від Президента. Підірвався на двох мінах під час виконання бойового завдання. Матері сказали – це поранення несумісні з життям. Але… Олександр Іванов вижив і потрапив на реабілітацію у Модричі.
Тепер мама бореться за сина і вірить, що Олександр вийде з Модрич власними ногами. «Я буду боротися до останнього, скільки хватить сил», – каже пані Надія.
При надходженні до нас Саша залежав від сторонньої допомоги у самообслуговуванні і переміщенні. Поступово ми тренували витривалість під час ходьби, збільшуючи дистанцію. Підібрали ортез на правий гомілково-стопний суглоб. Олександр старається виконувати всі завдання, але йому важко, тому завжди знаходимо мотиваційні настанови», – каже головний реабілітолог Модрич Олег Масний.
Через місяць реабілітації витривалість під час ходьби було збільшено до 400 м за допомогою високих ходунків і страхування фізтерапевта.
Ерготерапевт та логопед працюють над покращенням когнітивну, над мовою і письмом. Також завданням було – покращити функціональність лівої та правої руки.
Чотири місяці боротьби у Модричах дали свій результат. Олександр, який пережив важке мінно- вибухове поранення, смерть дружини, і приїхав у Модричі повністю залежним від сторонньої допомоги, почав самостійно ходити.