Історії успіхів наших пацієнтів

Важкий стан, з трахеостомою, гастростомою, без свідомості

За 2 місяці почала ходити самостійно!

Паралізовані ліва частина тіла та обличчя; не ходила, не говорила, не ковтала самостійно, з гастро та трахеостомою.

Почала розмовляти, ходити, сидіти, ковтати самостійно.

Приїхав на кріслі колісному

Ходить з одноопорною палицею.

Залежав від сторонньої допомоги у переміщенні та самообслуговуванні.

Почав ходити.

Не розмовляв, не ходив, не міг самостійно сидіти та рухатись, їсти, не розумів.

Почав говорити, їсть та дихає самостійно, рухається.

Без свідомості, нерухомий, дихає через трахестому, харчується завдяки назагостральному зонду, повністю залежний від сторонньої допомоги.

Трахеостому знято, гастростому знято, почав самостійно дихати, ковтати, харчуватися. Сидить, став свідоміший та проявляє емоції, функціональною стала ліва рука та відчутні зміни у правій. Вертикалізується та пробує тримати рівновагу.

Не рухалась, не розмовляла, не їла та не дихала самостійно

Почала ходити з підтримкою, самостійно їсти, дихати, розмовляти пошепки.

9 операцій, 6 з яких на головному мозку. Двічі трепанація черепа, перелом ноги... Мало хто вірив у те, що Дарина зможе просто вижити.

Завдяки тому, що одночасно проводилось лікування та комплекс реабілітаційних заходів великої команди фахівців Дарина змогла максимально відновитись: - Прийти до свідомості - Почати ковтати та жувати - Їй зняли трахеостому і дівчинка почала розмовляти, стала міцнішою та витривалішою.

У «Модричі» його привезли батьки повністю лежачим, з трахеостомою, зондом, він не розмовляв, не міг сидіти, права сторона була плагічною, рухів не було ніяких; з лівої сторони - парез.

Зараз Юра: Ходить самостійно без допоміжного засобу, щоправда, ризик падіння ще зберігається. Відпрацьовує подолання перешкод, функціональність та правильність рухів під час ходьби, її витривалість. Разом з ерготерапевтом випрацьовує порушення короткотривалої пам’яті, логіки.

Сергій був у комі, нерухомий, залежним від сторонньої опіки, з трахеостомою і катетером Фолея, спастикою.

Сергій почав їсти та самостійно ковтати, говорити, ясно мислити, вставати, сидіти, плавати, він став самостійний у побуті, а найголовніше почав самостійно ходити з допомогою одноопорної палички. Рухи у правих кінцівках нам вдалось відновити повністю. Практично через місяць ми провели деканюлізацію, видалити катетер Фолея.

Іван був: Повністю лежачим; Постійний катетер; Не було чутливості від грудей; Нерухома ліва рука і лише мінімальні рухи спостерігались у правій; Верхній парапарез; Пролежень крижової ділянки ІІІ ступеня; Постійні підйоми температури 37.8-40.

У нас Іван Василинець почав: Cамостійно одягатися (верхню частину тіла); Їсти з адаптивними приборами; Вчився писати; З’явилась чутливість у правій та частково в лівій руці, а також з правої сторони тіла.

Хлопця привезли у «Модричі» повністю лежачим з хребетноспинномозковою травмою, головокружінням, температурою 40 та абсцесом на спині (з 20 см рани протягом кількох днів безперестанно витікав гній).

Після лікування у відділі інтенсивної терапії, Артем зміг почати активнішу реабілітацію: Вже за півтора тижні  навчився самостійно пересідати на візок і з візка; Відновилась чутливість рук та частково ніг; Навчився навичкам самостійного переміщення на візку; Зміцнив м’язи та став мобільнішим; Розпочав активні тренування.

Відсутність руху у лівій та правій кінцівцівках, не могла самостійно сідати, потребувала допомоги при одяганні та харчуванні, максимально залежала від сторонньої допомоги. Скарги на головокружіння та нудоту при будь-яких переміщеннях.

На третій тиждень реабілітаціі пацієнтка вже могла переносити вагу тіла, допомога фізичного терапевта зменшилась на 50%; з мінімальною допомогою почала самостійно сідати; утримувати рівновагу у вертикальному положенні. Також пані Марія навчилась самостійно вдягати верхню і нижню частину тіла. Ми додали долання перешкод та вчились ходити по сходах, долати похилі поверхні. Четвертий тиждень: з’явились самостійні компенсаторні рухи; пацієнтка почала самостійно пересуватися з допомогою на 30 м (на 90 м з перепочинком); допомога фізичного терапевта складала 25%. На 4-5 тиждень реабілітації Марія Ребрик почала самостійно, з мінімальною 10% допомогою терапевта, підніматися з візка; переставляти ноги.

Не тримав добре голову, не фіксував спину, не міг перевертатися, емоційно погано реагував на природу, тварин а також, не підпускав до себе чужих людей.

Розуміє і відчуває положення тіла в просторі, сам встає з підлоги, розмовляє, орієнтується в просторі, самостійно вмивається та їсть, одягається із мінімальною допомогою.

Не розмовляв, пересувався на візочку, не ходив. Ліва сторона була нерухомою.

Відновив мовлення, встав з візочка і почав ходити з допомогою палички. Ліва сторона обличчя знову стала рухомою.

Обезсилення, тривожність, не працювала права сторона тіла, порушене мовлення.

Почав самостійно пересуватись за допомогою одноопорної палички, підніматись та спускатись по сходах, став самостійним у побуті.

Не міг сидіти, рухатись, важко давалось розмовляти.

Почав самостійно згинати ноги, піднімати руки, їсти, розмовляти, стояти, пересуватись із підтримкою.

Знерухомлений, трахеостома, дихання з допомогою апарата штучної вентиляції легень.

Самостійне дихання 6-8 годин без ШВЛ, став витривалішим, мотивованим. Зміцнились мʼязи ніг та рук, почав самостійно переступати ногами (з підтримкою тулуба та голови).

Після поранення Андрій перебував у важкому стані та потребував постійного догляду. Не рухався, не розмовляв, трахеостома та гастростома.

Почав розмовляти, рухатися, його вертикалізували, зняли трахеостому та гастростому, навчився самостійно дихати та їсти, вчиться ходити.