Юрій Савчук

Юрій Савчук (17 років, Тернопільська область, село Ридимель) потрапив у наш центр у надважкому стані.

Писати про результати реабілітації таких пацієнтів – це велика гордість для усієї нашої команди.

Під час ДТП Юра отримав закриту черепно-мозкову травму: забій головного мозку важкого ступеня (субарахноїдальний крововилив ЗЧЯ лівобічно, по верхньому контуру намету мозочка з наявністю спастичного тетрапарезу, бульбарним синдромом та психомоторним збудженням).

Юрій два місяці пробув у реанімації. Шанси вижити були мінімальними.
У «Модричі» його привезли батьки повністю лежачим, з трахеостомою, зондом, він не розмовляв, не міг сидіти, права сторона була плагічною, рухів не було ніяких; з лівої сторони – парез.

Ерготерапевт Вероніка Токмакова відразу розпочала заняття у відділенні інтенсивної терапії. Пригадує, що Сергій контактував лише очима, розумів прості вказівки, але завжди голосно кричав і не розмовляв. Вони працювали над подоланням контрактур, збільшенням амплітуди рухів, сенсорною стимуляцією.

«Юра не реагував на вказівки, не виконував їх, а лише сильно кричав», – пригадує фізичний терапевт Ігор Явір, який теж розпочав реабілітацію ще з палати інтенсивної терапії.

На першому етапі – метою роботи фізичного терапевта була профілактика ускладнень, контрактур, відлежин. Але кожен день, кожен тиждень пацієнт демонстрував нові результати, які ставали важливими перемогами на шляху відновлення.

Ігор з посмішкою пригадує, що перше слово його пацієнта було: «До побачення», наче з радості, що заняття завершено і його лишають у спокої!) З того моменту хлопець почав активніше включатися в роботу, розуміти свідомо всі вказівки і реабілітація вийшла на новий рівень.

Відтоді вони працювали над;

• Самостійним перевертанням,
• Сидінням
• Адаптацією до вертикального положення.

Фактично два місяці після травми Юрій Савчук пройшов свою першу вертикалізацію на початку січня, а вже через тиждень зробив свій перший крок плагічною ногою. З того часу пацієнт дивував усіх стрімким відновленням. Мама, Галина Савчук, інакше, як дивом, це не називає.

Зараз Юра:

• Ходить самостійно без допоміжного засобу, щоправда, ризик падіння ще зберігається.
• Відпрацьовує подолання перешкод, функціональність та правильність рухів під час ходьби, її витривалість.
• Разом з ерготерапевтом випрацьовує порушення короткотривалої пам’яті, логіки.